Біологія 9 клас План - конспект уроку Форми мінливості. Лабораторне дослідження №3. «Дослідження мінливості в рослин і тварин»

Біологія 9 клас                     

Тема: Форми мінливості. Лабораторне дослідження №3. «Дослідження мінливості в рослин і тварин»

Мета: сформувати в учнів уявлення про поняття мінливості та форми мінливості; розвивати навички роботи з лабораторним обладнанням та інструктивними картками; застосовувати знання на практиці; виховувати інтерес до предмету 

Обладнання: підручник, інструктивні  картки, лабораторне обладнання

Тип уроку: засвоєння нових знань   

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

1.      Що таке стать?

2.      Які ознаки є статевими?

3.      Назвіть три основні типи визначення статі?

4.      Що таке зчеплення зі статтю,  успадкування ознак?

5.      Як визначається стать під час розвитку організму?

6.      На конкретному прикладі охарактеризуйте успадкування, зчеплене зі статтю.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Поміркуйте над словами (підручник ст.164)

IV.Засвоєння нових знань

 Мінливість – це здатність організмів набувати нових ознак, які зумовлюють відмінності між особинами в межах виду.

Форми мінливості:

І. Неспадкова, або фенотипова (виникає без змін генотипу і не зберігається в разі статевого розмноження)

Модифікаційна (фенотип змінюється під впливом певних умов існування організмів)

ІІ. Спадкова або генотипова (пов’язана за зміною генотипу і тому зберігається в поколіннях)

            Мутаційна (змінюється генотип унаслідок мутацій)

Комбінаційна (генотип зміється внаслідок утворення нових комбінацій генів)

Модифікаційна мінливість – це форма неспадкової мінливості, яка пов’язана за змінами фенотипу внаслідок впливу умов існування.

Властивості:

- тимчасовість;

- масовість;

- спрямованість;

- визначеність;

- пристосувальний характер.

Робота з мал.108 ст.166

Комбінаційна мінливість – це форма спадкової мінливості, що виникає завдяки перерозподілу генетичного матеріалу в нащадків.

Мутаційна мінливість – це форма спадкової мінливості, яка пов’язана зі змінами генотипу внаслідок мутацій.

Властивості:

- стійкість;

- індивідуальність;

- не спрямованість;

- невизначеність;

- не мають пристосувального характеру.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Лабораторне дослідження №3. «Дослідження мінливості в рослин і тварин» (інструктивні картки)

VI. Підсумок уроку . Д/з …п.39,40

Біологія 9 клас План - конспект уроку "Практична робота №3 "Складання схем схрещування""

Біологія 9 клас                     

Тема: Практична робота №3 «Складання схем схрещування»

Мета: формувати вміння пояснювати генетичні поняття, обгрунтовувати роль спадковості в еволюції організмів, порівнювати генотип і фенотип; формувати науковий світогляд, розвивати особисту відповідальність, здатність відстоювати власну точку зору, вміння робити вільний вибір за умови повної обізнаності, виховувати почуття соціальної гідності та відповідальності за родинне вогнище; розвивати логічне мислення учнів, уміння застосовувати знання схем генетики для складання схем схрещування та розв'язування гкенетичних задач, формувати основні предметні компетенції: навчальну, соціальну, комунікативну, здоров'язберігаючу, мотиваційно-функціональну.

Обладнання: підручник, інструктивні  картки

Тип уроку: застосування знань на практиці  

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

Графічний диктант.

1. Схрещування батьківських форм, які спадково відрізняються лише однією парою ознак – моногібридне. (Так)

2. Сукупність генів, яку організм дістає від батьків, становить фенотип.(Ні)

3. Ознака, яка зовні зникає, називається домінантною.(Ні)

4.Парні гени називають алельними.(Так)

5.Алельні гени розміщуються в гомологічних хромосомах і під час мейозу опиняються в різних гаметах.(Так)

6. Гомозиготою за даною парою ознак називають такі особини, які утворюють тільки один сорт гамет.(Так)

7. Другий закон Г.Менделя: розщеплення за кожною парою ознак відбувається незалежно від інших пар ознак.(Ні)

8. Перший закон Г.Менделя – закон одноманітності першого покоління.(Так)

9. При неповному домінування спостерігаємо розщеплення: 1:2:1.(Так)

10. Дигетерозиготна особина може утворювати чотири сорти гамет.(Так)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні на уроці ми не тільки навчимося розв'язувати генетичні задачі, а переконаємося в необхідності знань з генетики. Навчимося застосовувати знання з генетики при вирішенні багатьох життєвих проблем.

IV.Виконання практичної роботи

Робота з інструктивними картками

V. Закріплення вивченого матеріалу

Пропоную розв'язати всім таку задачу:

У потомстві, одержаному від схрещування двох червоноквіткових рослин нічної красуні, були рослини з рожевими, червоними і білими квітками. Поясніть одержані результати.

Розв'язування:

АА - червоні квіти аа - білі квіти Аа - рожеві квіти Р ♀ АА х ♂ АА Гамети: А А А А F1 АА, АА, АА, АА всі рослини з червоними квітами.

Так, в задачі була закладена помилка. Ви добре справилися із цим завданням.

VI. Підсумок уроку . Д/з …п.38

Біологія 8 клас План - конспект уроку "Захворювання нирок та їх профілактика"

Біологія 8 клас                     

Тема: Захворювання нирок та їх профілактика  

Мета: сформувати уявлення в учнів про органи та функції видільної системи людини; про хвороби сечовидільної системи;  розвивати навички самостійної, пошукової роботи на уроці; оперувати термінами виділення, нирки, нефрон; розвивати навички застосовувати знання про хвороби та профілактику сечовидільної системи;  виховувати інтерес до предмету.

Обладнання: підручник, фото, плакат

Поняття та терміни: гломерулонефрит, пієлонефрит, цистит, сечокам’яна хвороба, ниркова коліка

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

Заслуховування повідомлень учнів

Самостійна робота за завданнями підручника ст.123  

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Аналіз фото. Проаналізуйте фото, яка хвороба та якого органу на ньому зображена?

           

IV.Вивчення нового матеріалу

Аналіз таблиці

Характеристика захворювань сечовидільної системи людини

ХВОРОБИ	ПРИЧИНИ	ПРОЦЕСИ	ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ
Гломерулонефрит (лат. glomus – клубочок)	Бактерії, переохолодження	Ураження клубочків нефронів	Підвищення t° тіла, зменшення сечовиділення, набрякання обличчя і кінцівок
Пієлонефрит (грец. pyelos – миска)	Бактерії, віруси, грибки	Запалення ниркових мисок	Підвищення t тіла, часте та болісне сечовипускання, біль у поперековій ділянці, сонливість
Сечокам’яна хвороба	Порушення обміну речовин, інші хвороби	Утворення каменів у нирках і сечовивідних шляхах	Болі в області нирок після фізичних навантажень
Цистит (грец. kystis – міхур)	Бактерії, переохолодження	Запалення сечового міхура	Болі внизу живота, часте і болісне сечовипускання
Уретрит (грец. urethra – сечівник)	Бактерії, грибки	Запалення сечівника	Часте і болісне сечовипускання, гнійні виділення

V. Закріплення вивченого матеріалу

Складіть пам’ятку «Шляхи попередження захворювань сечовидільної системи»

Опитування

1. Що таке виділення?

2.Поясніть біологічне значення виділення з організму продуктів обміну речовин.

3. Які органи утворюють сечовидільну систему?

4. Які речовини видаляються з сечею?

5. Які функції виконують органи сечовидільної системи?

6. Схарактеризуйте будову та функції нирок.

7. Що є елементарною структурною та функціональною одиницею нирки?

8. Яку будову має нефрон?

9. Яке значення для роботи нирок має їх багате кровопостачання?

10. У чому полягає взаємозв’язок між будовою та функціями нирки?

VI. Підсумок уроку . Д/з …п.25 (додатково відповісти на запитання підручника ст.127)

Біологія 8 клас План - конспект уроку "Виділення – важливий етап обміну речовин. Будова і функції сечовидільної системи"

Біологія 8 клас                     

Тема: Виділення – важливий етап обміну речовин. Будова і функції сечовидільної системи.  

Мета: сформувати уявлення в учнів про органи та функції видільної системи людини; розвивати навички самостійної, пошукової роботи на уроці; оперувати термінами виділення, нирки, нефрон; виховувати інтерес до предмету.

Обладнання: підручник, фото, плакат

Поняття та терміни: виділення, нирки, нефрон, сечоутворення, шкіра, терморегуляція.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

Заслуховування повідомлень учнів

            Фронтальне опитування

1.      Яку будову має видільна система у хребетних тварин?

2.      Яке її значення для нормального функціонування організму?

3.      Що таке фільтрація, реабсорбція, тиск, осмос?

4.      Які рефлекси називають умовними, які безумовними?  

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Поміркуйте

            У процесі обміну речовин утворюються кінцеві продукти, що постійно виводяться з організму. Які органи і системи беруть участь у цьому? Яке значення має виведення кінцевих продуктів обміну речовин для нормального функціонування організму? До чого може призвести припинення процесу виведення з організму продуктів обміну?

IV.Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди

            Виділення — важливий етап обміну речовин. У процесі обміну речовин постійно утворюються кінцеві продукти окиснення жирів, білків і вуглеводів, які вже не потрібні та навіть шкідливі для організму, а тому повинні бути виведені з нього.

Кінцевими продуктами розпаду вуглеводів та жирів є вода та вуглекислий газ. Піл час розпаду білків, крім вуглекислого газу й води, утворюється сечовина, сечова кислота та інші сполуки.

Кінцеві продукти обміну речовин надходять у кров, а далі виводяться назовні через шкіру, органи дихальної, травної та сечовидільної систем. Певна кількість води та розчинених у ній сечовини та мінеральних солей виводяться через потові залози. Вуглекислий газ і водяна пара виділяються через легені. Печінка знешкоджує різні отруйні речовини, надлишки гормонів, продукти обміну гемоглобіну та білків. У складі жовчі вони надходять у кишечник, а з нього — з калом назовні. З калом також виводиться деяка частина води.

Основна частина кінцевих продуктів обміну речовин (близько 60 %) виділяється через сечовидільну систему. Із сечею, яка утворюється в нирках, виходить надлишок води, у якій розчинені кінцеві продукти розпаду, в основному білкового обміну (сечовина, креатинін); мінеральні солі (натрію хлорид, солі амонію) та шкідливі для організму речовини (сполуки важких металів, пестициди, синтетичні барвники). Із сечею виділяються також гормони, вітаміни тощо.

Будова та функції сечовидільної системи. Як вам уже відомо, органами сечовидільної системи є: нирки, сечоводи, сечовий міхур і сечівник (сечовипускальний канал) (іл. 100, 101  ст.119).

Будова нирки зумовлена її основними функціями: видільною (виділення з організму кінцевих продуктів обміну) та регуляторною (регулює водно-сольовий баланс, артеріальний тиск; об’єм рідин внутрішнього середовища організму).

На увігнутому внутрішньому боці нирки є заглиблення — так звані ниркові ворота, через які проходить сечовід, ниркові артерії та вени, нерви, лімфатичні судини (іл. 102, ст120). Зверху нирка вкрита щільною сполучнотканинною оболонкою.

Нирка утворена двома шарами: зовнішнім — кірковим і внутрішнім — мозковим.

У кірковому шарі містяться нефро-ни — структурно-функціональні одиниці нирки , а у мозковому шарі — збірні трубочки. Вони, зливаючись, утворюють збірні протоки, які формують ниркові пірамідки.

Ниркові пірамідки відкриваються на вершинах отворами (нирковими сосочками) в ниркові чашки, що об’єднуються в ниркову миску, від якої відходить сечовід.

Сечовід — це парний орган у вигляді циліндричної трубки діаметру 4-9 мм (завдовжки 30-35 см). Він з’єднує нирку із сечовим міхуром — непарним порожнистим органом, який лежить у передній частині порожнини малого тазу та вмішує в середньому 500 мл сечі. М’язова оболонка його стінки утворена непосмугованими м’язами, розміщеними у три шари. їх скорочення спричиняє випорожнення сечового міхура. Вихід із сечового міхура оточений круговими м’язами, які утворюють сфінктер, що забезпечує періодичне сечовипускання. Сечівник з’єднує сечовий міхур із зовнішнім середовищем.

Нефрон  (іл.103 ст.121) — найважливіша складова нирки, утворений нирковим тільцем і системою звивистих канальців. До складу ниркового тільця входить чашоподібна капсула, між стінками якої утворюється щілина — порожнина капсули. У капсулі міститься клубочок капілярів. Капсула розташована в кірковому шарі, від неї відходить звивистий ка-налець першого порядку, який іде до мозкового шару і, вигинаючись, утворює петлю. Петля повертається в кірковий шар і там утворює звивистий каналець другого порядку, який впадає у збірну трубочку. Стінки всіх структур нефрона утворені одношаровим епітелієм.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Опитування

1. Що таке виділення?

2.Поясніть біологічне значення виділення з організму продуктів обміну речовин.

3. Які органи утворюють сечовидільну систему?

4. Які речовини видаляються з сечею?

5. Які функції виконують органи сечовидільної системи?

6. Схарактеризуйте будову та функції нирок.

7. Що є елементарною структурною та функціональною одиницею нирки?

8. Яку будову має нефрон?

9. Яке значення для роботи нирок має їх багате кровопостачання?

10. У чому полягає взаємозв’язок між будовою та функціями нирки?

11. Маса нирки становить 1/160 маси тіла людини. Але на функціонування нирки затрачається 1/11 частина енергії, яка продукується в організмі. Прокоментуйте наведену інформацію.

VI. Підсумок уроку . Д/з …п.24 (додатково повідомлення на тему «Захворювання нирок»)

Біологія 6 клас План - конспект уроку "Розмноження рослин: статеве та нестатеве"

Біологія 6  клас

Тема: Розмноження рослин: статеве та нестатеве. 

Мета: продовжити формувати знання учнів про розмноження рослин; ознайомити з вегетативним розмноженням та його видами; визначити загальне значення розмноження рослин у природі та житті людини; розвивати уміння порівнювати життєві процеси між собою на прикладі статевого та нестатевого розмноження; робити відповідні висновки та узагальнення; виховувати світоглядні думки про те, що рослини з’являються від собі подібних; сприяти трудовому вихованню. 

Обладнання:  підручник, плакат, фото, живі об’єкти (кімнатні рослини). 

Поняття: розмноження, статеве розмноження, вегетативне розмноження, розвиток   

Тип уроку. засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

Біологічний диктант

1.      До видозмін коренів відносять…..

2.      До наземних видозмін пагона відносять….

3.      Перерахуйте видозміни стебл….

4.      Назвіть видозміни листка…..

5.      До підземних видозмін пагона відносять……

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проблемне питання

-          Поясніть біологічне значення розмноження рослин?

Розмноження є однією з важливих ознак живого. Воно полягає у здатності організмів відтворювати собі подібних, забезпечує неперервність і наступність життя, збереження видової різноманітності.

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Робота з підручником.  

-          Знайдіть визначення розмноження?

Розрізняють дві форми розмноження

Ø  нестатеве – спорами або частинами організму

Ø  статеве – гаметами (спеціальними статевими клітинами).

Ø  вегетативне – це розмноження багатоклітинних організмів шляхом відокремлення частин і відновлення їх до цілого.

Нестатеве розмноження – це розмноження, яке відбувається за участю нестатевих клітин лише одного організму. Всі нащадки, які утворилися з цих клітин, є подібними до батьківських , тому що спадкова інформація передається без змін. Нестатеве розмноження обмежує різноманітність ознак нових особин, але може за короткий час забезпечити утворення великої кількості нащадків.

Нестатеве розмноження відбувається за участю нестатевих клітин. У рослин розрізняють такі види нестатевого розмноження:

-поділ клітини навпіл;

-спороутворення;

-вегетативне розмноження.

Поділ навпіл – це розмноження шляхом утворення з однієї 

материнської клітини двох дочірніх, які не завжди схожі одна на одну.

 Спороутворення – це розмноження шляхом утворення спеціальних клітин – спор, з яких виникає нове покоління. Спора – це спеціальна клітина, вкрита захисною міцною оболонкою.

При вегетативному розмноженні новий організм бере початок із звичайних клітин тіла. У рослин цей вид найпоширеніший.

Грунтується вегетативне розмноження на явищі регенерації, тобто здатність відновлювати цілий організм з його частин у результаті поділу та подальшої спеціалізації клітин.

До способів вегетативного розмноження належать:

До розмножень пагонами належать:

-живцями (частинами стебла);

-відсадками;

-паростками (коли утворюються додаткові бруньки);

-видозміненими пагонами;

-вусами (повзучими стеблами);

-щеплення (прищеплення частин вегетативного органа однієї 

рослини до другої; рослину, на якій роблять щеплення називають підщепою, а рослину, яку прищеплюють – прищепою).

До розмножень коренями належать:

-кореневими паростками (у хріну, кульбаби, малини, вишні, 

обліпихи, осики є горизонтальні корені на яких утворюються додаткові бруньки, а з них відростають молоді пагінці; біля пня спиляного дерева часто видно молоду парость);

До розмноження листками належать:

-листковими живцями;

-живородіння (дітками).

V. Застосування знань на практиці

Складіть план роботи для дослідницького практикуму «Вегетативне розмноження рослин»

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання: Опрацювати відповідний параграф підручника, додатково принести грунт, горщик під вазон.

Хімія 9 клас. План - конспект уроку "Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування вуглеводнів"

Хімія 9  клас                 

Тема уроку:  Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування вуглеводнів.  

Мета: сформувати уявлення в учнів про  поліетилену; показати переваги й недоліки окремих видів полімерів; розглянути властивості та застосування поліетилену; розглянути проблеми утилізації полімерних матеріалів; розвивати вміння досліджувати, спостерігати, робити висновки; виховувати екологічну культуру та бережливе ставлення до природи.

Обладнання: зразки виробів з поліетилену, спиртівка, розчин основи та кислоти.

Поняття: полімеризація, поліетилен, мономер, елементарна ланка.

Тип уроку: засвоєння нових знань

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань.

Перевірка д/з (письмового завдання)

Самостійна робота

Завдання 1. Допишіть рівняння реакцій

С₂Н₄ + Br₂ =                                                         С₂Н₂ + 2Br₂ =

С₂Н₄ + Н₂ =                                                          С₂Н₂ + 2Н₂ =

С₂Н₄ + НСl =                                                        С₂Н₂ + 2 НСl =

С₂Н₄ + 3О₂ =                                                        2С₂Н₂ + 5О₂ =

Завдання 2. Розв’яжіть задачу

Етин об’єм 115 літрів повністю прореагував з воднем. Обчисліть об’єм водню, що вступив у реакцію, та етилену, утворився в її результаті.  

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Демонстрації:

Ознайомлення зі зразками виробів із поліетилену. Виявлення властивостей поліетилену: відношення до нагрівання, розчинів кислот, лугів.

Проблемне питання

-          Чому властивості поліетилену по відношенню до нагрівання, розчинів кислот, лугів різна? Що це дає людині?  

IV. Засвоєння нових знань

            Полімеризація – процес послідовного сполучення молекул низькомолекулярної речовини з утворенням високомолекулярної.

СН₂ = СН₂ + СН₂ = СН₂ + СН₂ = СН₂ + ... = nСН₂=СН₂ = (—СН₂—СН₂—)n.

СН₂ = СН₂  - мономер, вихідна речовина;

(—СН₂—СН₂—) n – полімер, молекула, що утворюється;

n – ступінь полімеризації, що показує, скільки молекул мономера сполучається.

Фізичні властивості поліетилену

·         тверда речовина у масі білого кольору;

·         масний на дотитк, легший за воду;

·         легкоплавкий, термопластичний, неелектропровідний;

·         стійкий до дії води;

·         не реагує з лугами будь-якої концентрації, з розчинами нейтральних, кислих і основних солей, органічними і неорганічними кислотами, навіть концентрованою сірчаною кислотою;

·          розкладається при дії 50%-ої азотної кислоти при кімнатній температурі;

·         при температурі вище 70 °C він набухає та розчиняється у хлорованих і ароматичних вуглеводнях;

·         при кімнатній температурі не розчиняється і не набухає в жодному з відомих розчинників;

·         з часом розкладається з утворенням поперечних міжланцюгових зв'язків, що призводить до підвищення крихкості на тлі невеликого збільшення міцності.

Застосування  поліетилену

Поліетилен є найдешевшим матеріалом із групи поліолефінів. Його обсяг у загальному виробництві поліолефінів становить 75-78 %.

Поліетилен біологічно нешкідливий, тому він широко застосовується у медицині, у житловому будівництві. Завдяки високій хімічній стійкості поліетилен широко застосовується в хімічній промисловості для виробництва пластикових труб, частин різних апаратів, внутрішньої футеровки місткостей для зберігання кислот тощо. Поліетилен застосовується також в електротехнічній, електрокабельній і радіотехнічній промисловості як високоякісний і високочастотний діелектрик. Значна частина поліетилену йде на виготовлення водопровідних труб, а також різних побутових предметів — поліетиленових плівок, бутелів, пробок тощо.

ПЕНТ володіє більш високими фізико-механічними показниками ніж ПЕВТ. Більша частина ПЕВТ використовується для виготовлення плівки та листів, ПЕНТ — ізоляції проводів і виготовлення виробів шляхом лиття пластмас під тиском. Він експлуатується при температурах від –80 до +60 °C (ПЕВТ) і до 100 °C (ПЕНТ)

V. Закріплення навчального матеріалу  

Скласти пам’ятку «Застосування поліетилену дома та його утилізація»

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал параграфа 28, № 329-331 ст.165, Навчальний проект  «Використання полімерів, екологічний аспект»