План конспект уроку Біологія 9 клас "Ознака, як результат взаємодії генів. Поняття про зчеплення генів і кросинговер."

Біологія 9 клас                     

Тема: Ознака, як результат взаємодії генів. Поняття про зчеплення генів і  кросинговер.

Мета: ознайомити з особливостями формування ознак, явищами взаємодії алельних і неалельних генів, проміжним характером успадкування ознак; сформувати поняття «неповне домінування», «комплементарність», «полімерія», «епістаз»; розкрити значення взаємодії генів для формування ознак організмів; удосконалювати навички складання схем схрещування й розв’язування елементарних генетичних задач; розвивати пам’ять, увагу, уяву, критичне та логічне мислення, мову, уміння висловлювати судження, аналізувати й систематизувати інформацію, установлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити логічні висновки; виховувати ціннісне ставлення до всього живого та дбайливе ставлення до власного здоров’я, інтерес до предмета; формувати науковий світогляд.

Обладнання: підручник, схеми

Поняття та терміни: неповне домінування, множинний алелізм, комплементарність, полімерія, кросинговер.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

Самостійна робота

1.      Написати три основних закони Менделя та пояснити їх суть.

2.      Розв’язати задачу

У норок коричневе забарвлення хутра визначається домінантним алелем, сіре – рецисивним. Визначте генотип нащадків від схрещування сірого самця з коричневою гетерозиготною самкою.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Поміркуйте!

            У Психологічній енциклопедії взаємодія визначається як прямий чи опосередкований вплив суб’єктів один на одного, який характеризується виникненням зав’язків і їх взаємозумовленістю. Дослідженнями встановлено існування таких видів взаємодії, як співдружність, конкуренція й конфлікт. А які особливості взаємодії генів у генотипі?

IV.Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди

            Взаємодія генів – взаємовплив алельних генів за участі функціональних продуктів, особливості яких і визначають різні види успадкування ознак.

            Види взаємодії генів

1.      Взаємодія алельних генів: повне домінування, неповне домінування, множинний алелізм.

2.      Взаємодія неалельних генів: комплементарність, полімерія, множина дія генів.

Самостійна робота з визначеннями підручник ст152-154

            Зчеплення генів – це явище спільного розташування й успадкування генів, локалізованих в одній хромосомі. (Томас Хант Морган 1866-1945 р.)

Підручник мал.99 ст.156

            Кросинговер – це процес, під час якого гомологічні хромосоми обмінюються певними ділянками. (мал.101 ст.157)

V. Закріплення вивченого матеріалу

Самостійна робота з підручником над питанням

-          Яке значення хромосомної теорії спадковості?

VI. Підсумок уроку . Д/з …п.36,37 (додатково дати відповідь на запитання №7,8,9 ст.159 підручник, письмово)

План конспект уроку Біологія 7 клас "Транспорт речовин у тварин. Незамкнена та замкнена кровоносні системи. Кров, її основні функції"

Біологія 7 клас             

Тема: Транспорт речовин у тварин. Незамкнена та замкнена кровоносні системи. Кров, її основні функції.   

Мета: розглянути особливості замкненої та незамкненої кровоносних систем; розвивати вміння визначати взаємозв’язок складу крові та її функцій;  розвивати навички робити висновки, аналізувати інформацію; виховувати інтерес до предмету.

Основні понятті й терміни: транспорт речовин, незамкнена й замкнена кровоносні системи, судини, будова серця, кров, функції крові.

Обладнання й матеріали: підручник, фото, таблиця, картки

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І.Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань 

Фронтальне опитування

1) Де відбувається газообмін?

2) Який фізичний процес забезпечує газообмін?

3) У яких тварин відсутня дихальна система? Як відбувається газообмін?

4) Органи дихання первинноводних ссавців.

5) Яка особливість дихальної системи амфібій?

6) Яка особливість дихальної системи плазунів?

7) Яка особливість дихальної системи птахів?

8) Яка особливість дихальної системи ссавців?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності 

ІV. Вивчення нового матеріалу   

1. Транспорт речовин

По організму тварин із зовнішнього середовища до кожної клітини рухаються поживні речовини й кисень, у зворотному напрямку рухаються продукти повного енергетичного обміну. Через покриви тіла молекули цих речовин можуть проникати тільки на дуже невеликі відстані (губки, кишковопорожнинні, плоскі черви, круглі черви) максимум на 1 мм. У більших тварин (починаючи з кільчастих червів) у процесі еволюції формується кровоносна система й серце, судини. Вона може бути незамкнена (тип Молюски, тип Членистоногі); у кільчастих червів і хребетних тварин кровоносна система замкнена.

Незамкнена кровоносна система: серед судин є одна або декілька пульсуючих судин, скорочення яких забезпечує рух крові по судинах, з яких вона потрапляє в порожнину тіла, а потім повертається в судини (інші).

2. Особливості кровоносних систем у тварин

Тварини	Будова кровоносної системи	Тип кровоносної системи
Тип Кільчасті черви	Система судин. Кров червоного кольору (транспорт поживних речовин і газів)	Замкнена
Членистоногі. Молюски	Пульсуюча судина — «серце» або м’язове серце, судини	Незамкнена. У головоногих молюсків майже замкнена
Риби	Двокамерне серце (передсердя, шлуночок). Судини, які йдуть від серця, — артерії, до серця — вени. У серці кров збагачена вуглекислим газом — венозна. Одне коло кровообігу	Замкнена
Амфібії	Трикамерне серце (поділені передсердя). Два кола кровообігу. У лівому передсерді кров (від зябер і шкіри) збагачена киснем — артеріальна. У правому — кров венозна (від клітин тіла). У шлуночку кров змішана (рухається до клітин тіла)	Замкнена
Плазуни	Два кола кровообігу. Серце трикамерне, неповна перетинка у шлуночку (кров у ньому змішана)	Замкнена
Птахи. Ссавці. Крокодили. Плазуни	Серце чотирикамерне, у лівій половині кров артеріальна, у правій— венозна. У великому колі від лівого шлуночка через клітини тіла до правого шлуночка по артеріях рухається артеріальна кров, по венах — венозна. У малому колі — навпаки	Замкнена

3. Кров та її функції (на прикладі хребетних)

Склад крові

■ Плазма (розчин органічних і неорганічних речовин).

■ Формені елементи:

•  еритроцити (транспорт газів);

•  лейкоцити (захист від мікроорганізмів);

•  тромбоцити (зсідання крові, захист від кровотеч).

Які функції крові?

VI. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом  «Мозковий штурм»

1) У якому напрямку йшла еволюція кровоносних систем хребетних?

2) Який зв’язок між дихальною і кровоносною системами?

3) Чому плазуни, комахи активні в теплий час доби, року?

4) Чому активність ссавців не залежить від температури довкілля?

Тести

1. Судини, по яких кров рухається до серця:

а) артерії;                        б) вени;

в) аорта;                         г) капіляри.

2. Судини, які несуть кров від серця:

а) капіляри;                     б) артерії;

в) вени;                           г) мальпігієві судини.

3. Газообмін здійснюється:

а) у серці;                       б) у венах;

в) в артеріях;                  г) у капілярах.

4. Особливості кровоносної системи риб:

а) два кола кровообігу;    б) одне коло кровообігу;

в) серце двокамерне;      г) серце трикамерне.

VIІ. Підсумок уроку

VІІI. Домашнє завдання: прочитати відповідний параграф підручника

Додатково «Будова кровоносних систем: 1) Червів, 2) Молюсків, 3) Риб, 4) Амфібій, 5) Плазунів, 6) Ссавців»



План конспект уроку Біологія 6 клас "Різноманітність та видозміни вегетативних органів. Лабораторне дослідження №6. Будова цибулини"

Біологія  6 клас № 

Тема уроку: Різноманітність та видозміни вегетативних органів. Лабораторне дослідження №6. Будова цибулини.

 Мета: розширити знання учнів про значення органів для рослин та їх видозміни; розвивати вміння роботи з лупою, виконання та оформлення рисунків; на прикладі видозмін пагонів, розвивати вміння спостерігати, описувати і робити висновки про взаємозв’язок будови і функцій організму.; розвивати допитливість і кмітливість; розширювати кругозір учнів ; продовжувати формування навичок логічного мислення.

Обладнання: лупа, розчин йоду, цибулини, фото, підручник

Тип уроку: засвоєння нових знань

                                                                          Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Біологічний диктант

1.      Брунька – це…..

2.      Бруньки поділяють на …

3.      За місцем розташування на стеблі бруньки  розрізняють…..

4.      З вегетативних бруньок розвиваються …

5.      З генеративних бруньок розвивається….

       Додаткове

Намалювати вегетативну та генеративну бруньку та підписати її будову.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Аналіз фото

IV.Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

1. Розповідь учителя про видозміни органів рослин.

Розповідь про видозміни кореня. Видозміни утворюються в процесі пристосування до певних умов існування. У зв’язку з цим вони можуть виконувати додаткові функції. До видозмін кореня належать:

Видозміни кореня:

Ø  Коренеплоди

Ø  Кореневі бульби

Ø  Кореневі присоски

Ø  Повітряні корені

Ø  Опорні корені

Ø  Дихальні корені

До видозмін пагона:

1.      Надземні видозміни

А. Видозміни стебла: вуса, стеблові бульби

Б. Видозміни листка: вусики, колючки, листки – пастки

2. Підземні видозміни:

- бульба (картопля);

- цибулина (цибуля);

-бульбоцибулина (гладіолус);

- кореневище (пирій)

Прийом «Творча лабораторія».

Виконання лабораторного дослідження №6 «Будова цибулини»

V.Закріплення вивченого

- Що являє собою бульба картоплі?

- Як довести, що бульба – видозмінений пагін?

- Як можна визначити верхівку бульби?

- Що являє собою цибулина?

- Що таке кореневище? Як його відрізнити від кореня?

Виконати тести.

1. Підземними видозміненими пагонами є:

а) коренеплід; б) кореневі бульби; в) кореневище; г) вуса; д) бульба.

2. Вибрати з групи рослин тих, що мають цибулину:

а) тюльпани, півники; б) підсніжники, тюльпани;

в) нарциси, конвалії; г) півники, лілії; д) часник, лілії.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання 1.Опрацювати відповідний параграф.

2.Дослідницький практикум. Вегетативне розмноження рослин.

План конспект уроку Біологія 6 клас "Брунька: види, будова та основні функції. Лабораторне дослідження №5. Будова бруньки"

 Біологія  6 клас № 

Тема уроку: Брунька: види, будова та основні функції. Лабораторне дослідження №5. Будова бруньки.

 Мета: розширити знання учнів про значення органів для рослин; розвивати вміння роботи з лупою, виконання та оформлення рисунків; на прикладі бруньки, розвивати вміння спостерігати, описувати і робити висновки про взаємозв’язок будови і функцій організму.; розвивати допитливість і кмітливість; розширювати кругозір учнів; продовжувати формування навичок логічного мислення.

Обладнання: лупа, гербарій, фото, відео

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

                                                                          Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Прийом «Мікрофон»

·         Що таке пагін?

·         З яких частин він складається?

·         Яка роль пагона в житті рослини?

·         Яку будову має листок?

·         Які функції виконує листок?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення учнів (випереджуюче навчання)

ІV.Вивчення нового матеріалу.

 Розповідь учителя

Крім листків на пагоні розташовані бруньки – зачаткові пагони, захищені криючими бруньковими лусками.

Бруньки

                                            Верхівкові                                        Бічні   

           

                                                   Пазушні                            Додаткові 

Бруньки

 

Вегетативні               Змішані              Генеративні

2. Робота учнів з підручником

- Чим відрізняються вегетативні та генеративні бруньки ?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Творча лабораторія».

Виконання лабораторного дослідження №5 «Будова бруньки» (за інструктивними картками)

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання  Опрацювати відповідний параграф. Додатково принести цибулину та підготувати повідомлення «Видозміни вегетативних органів рослини»