Біологія 6 клас Дослідницький практикум "Вегетативне розмноження рослин"

Біологія 8 клас План - конспект уроку Перша допомога при термічних пошкодженнях шкіри (опіки, обмороження), тепловому та сонячному ударі. Захворювання шкіри та їх профілактика.

Біологія 8 клас                     

Тема: Перша допомога при термічних пошкодженнях шкіри (опіки, обмороження), тепловому та сонячному ударі. Захворювання шкіри та їх профілактика.    

Мета: сформувати уявлення в учнів про термічні пошкодження шкіри та її захворювання; розвати навички надавати допомогу при ушкодженнях шкіри; виховувати бережливе ставлення до свого організму.   

Обладнання: підручник, фото

Поняття та терміни: терморегуляція, теплоутворення, тепловіддача, тепловий удар, сонячний тепловий удар.  

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

Проект «Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання правил догляду за власною шкірою»)

            Фронтальне опитування

1.      яке значення для організму має шкіра?

2.      Яка будова шкіри?

3.      Які особливості шкіри забезпечують її еластичність?

4.      Яке значення має еластичність шкіри?

5.      Які функції виконує шкіра?

6.      Яка будова волосини?

7.      Як росте волосина?

8.      Яка будова нігтя?

9.      Які типи залоз є в шкірі людини.

Тест ст.132 підручник

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проблемне питання «Що таке короста?» Дати відповідь протягом уроку     

IV.Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди

ТЕПЛОВИЙ УДАР – це порушення життєдіяльності організму (паталогічний  стан), зумовлений перегріванням усього організму внаслідок дії теплових чинників. 

Симптоми теплового удару: головний біль, задишка, запаморочення,

шум у вухах, слабкість, частішає пульс, температура тіла може досягати 40-41° С, втрата свідомості.

Причини теплового удару:

• перегрівання під впливом високої температури навколишнього середовища (виробництво із високою температурою, так звані «гарячі цехи», райони із жарким кліматом, важка фізична робота в синтетичному одязі, тривале перебування у душному приміщенні тощо);

• погана вентиляція в приміщенні;

• занадто велика маса тіла, стреси, серцево-судинні та ендокринні захворювання тощо;

• порушення в організмі тепловіддачі (наприклад, синтетичний одяг заважає випаровуванню поту, погана вентиляція в приміщенні). 

Небезпека теплового удару: підвищення температури тіла понад 42 °С призводить до загибелі, бо білки організму при такій температурі змінюють свої природні властивості, кров стає в'язкою, порушується рівновага солей в організмі, що призводить до кисневого голодування тканин, особливо головного мозку. 

Без вчасної допомоги потерпілий може загинути через зупинку дихання та кровообігу.

Допомога при тепловому ударі:

• якщо потерпілий при свідомості, дають випити прохолодної води; якщо знепритомнів, слід дати понюхати нашатирного спирту і викликати лікаря; у разі зупинки дихання негайно почати робити штучне дихання й непрямий масаж серця до прибуття лікаря;

• потерпілого необхідно перенести в прохолодне місце;

• розстебнути або зняти верхній одяг;

• покласти так, щоб голова була трохи піднята;

• на голову та ділянку серця покласти холодний компрес, тіло обтерти  холодною водою чи обгорнути мокрою тканиною, створити рух повітря для підсилення випаровування поту.

Профілактика теплового удару:

• запобігання зневодненню організму та вживання якомога більшої кількості води;

• у спекотний день слід обирати одяг з легких натуральних світлих тканин, не забувати про головний убір;

• людям похилого віку та дітям під час підвищеної сонячної активності краще утриматися від прогулянок.

СОНЯЧНИЙ УДАР – тепловий удар, зумовлений інтенсивною та тривалою дією сонячного проміння на організм людини, зокрема на голову, незахищену головним убором у теплу пору. 

Причини сонячного удару:

• перегрівання під впливом високої температури навколишнього середовища (тривала дія прямого сонячного проміння, відсутність головного убору тощо);

• порушення в організмі тепловіддачі. 

Небезпека підвищення температури тіла понад 42 °С призводить до загибелі, бо білки організму при такій температурі змінюють свої природні властивості. Без вчасної допомоги потерпілий може загинути через зупинку дихання та кровообігу.

Симптоми сонячного удару: загальна слабкість, спітнілість, головний біль, запаморочення, нудота, блювання, біль у ногах та спині, шум у вухах, згодом при подальшому впливові високої температури шкіра обличчя й губ синіє, посилюється задишка, пульс слабшає і може зовсім зникнути, з'являються марення, галюцинації та судоми, настає непритомність, температура тіла може підвищитися до 40-41°С. 

Допомога при сонячному ударі, аналогічна до допомоги при тепловому ударі.

ОПІКИ ШКІРИ.  

Причини опіків: 

• сонячне проміння;

• висока температура;

• електричний струм;

• деякі речовини (кислоти або луги);

• контакт з вогнем, сильно розігрітими предметами, речовинами (наприклад,  киплячою водою або жиром). 

Ступені опіків:

• опіки 1-го ступеня уражають зовнішній шар шкіри; 

• при опіках 2-го ступеня на шкірі з'являються пухирі різних розмірів; 

• при опіках 3-го і 4-го ступенів уражаються не тільки шари шкіри, а й тканини, розташовані глибше (уражені ділянки шкіри мертвіють, утворюються виразки, що створює умови для проникнення в організм інфекції). 

Тяжкість опіку залежить від ступеня опіку і його площі.

Перша допомога при термічних та хімічних опіках. 

• зняти одяг, на якому гарячий жир, кип'яток чи хімічна речовина;

• при незначних опіках хімічними речовинами місце треба промити великою кількістю холодної проточної води, якщо опік спричинено кислотою, краще промити ушкоджене місце розчином питної соди, а потім великою кількістю води, а якщо лугами, то слабким розчином оцту, а потім водою;

• на вражене місце слід негайно накласти стерильну пов'язку зі спиртом, горілкою, одеколоном або слабким розчином перманганату калію (кілька крупинок на склянку води), що стримує подальше руйнування клітин і водночас знезаражує місце ушкодження (пухирі не збільшуються і досить швидко зникають больові відчуття);

• потерпілого слід напоїти чаєм або мінеральною водою;

• при тяжкості опіку доставити до лікарні.

Неприпустимо торкатися місця опіку руками, проколювати пухирі, змащувати рани олією, бо це прискорює проникнення у відкриту рану інфекції. 

ОБМОРОЖЕННЯ  – це локальне ушкодження тканин  (наприклад, носу, кінчика вух, пальців рук і ніг, кінцівок тощо), спричинене дією низьких температур.

Ознаки обмороження: ушкоджена ділянка тіла втрачає чутливість, немовби її не існує, шкіра стає блідою, температура її знижується.

Ступені обмороження за глибиною ураження:

• 1-й ступінь - шкіра стає блідою; 

• 2-й ступінь - з'являються пухирі, шкіра довкола них стає синювато-червоною; 

• 3-й ступінь - настає часткове змертвіння м'яких тканин;

• 4-й - настає повне змертвіння м'яких тканин і кістки. 

Перша допомога при відмороженнях. 

• Для відновлення кровообігу в обмороженій ділянці тіла її протирають спиртом або горілкою, змащують вазеліном або несолоним жиром і обережно розтирають знезараженою спиртом сухою рукою у напрямку до серця, поки не відновиться чутливість шкіри.

• На сильно обморожену ділянку накладають пов'язку, змочену одеколоном або горілкою, а потім - стерильну пов'язку.

• Потерпілого за глибокого ураження відправляють до лікарні.

Пам'ятайте! 

• Не можна розтирати обморожені ділянки снігом, щоб не занести інфекції.

• Розтирання слід робити обережно, бо замерзлі судини легко ламаються, що може призвести до крововиливів.

ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ - це ушкодження тканин, спричинене дією низьких температур.

Куріння тютюну і вживання спиртних напоїв на холоді призводить до застійних явищ в капілярах і прискорює переохолодження.

Ознаки переохолодження: починає морозити, потім з'являється в'ялість, апатія, сонливість, закляклість, губи і ніс синіють, послаблюється робота серця.

Перша допомога при переохолоджені.

• Потерпілого вносять у тепле приміщення, при потребі роблять йому штучне дихання та непрямий масаж серця.

• Зігрівають у ванні (поступово підвищуючи температуру від кімнатної до температури тіла людини), обережно розтирають кінцівки у напрямку до серця доти, доки тіло не стане м'яким і пружним. 

• Після цього потерпілого кладуть у ліжко, накривають ковдрою, дають напитися гарячого чаю. 

• Надавши першу допомогу, відправляють до лікарні.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Складіть таблицю у зошитах «Хвороби шкіри»

Хвороба шкіри	Причини виникнення	Ознаки	профілактика
Дерматити – запалення шкіри	Вплив чинників зовнішнього середовища (сонце, мороз, хімічні речовини, деякі бактерії)	Почервоніння, сербіж, запальні реакції шкіри	Уникати впливу цих чинників, у разі інфекції звернутися до лікаря
Себорея – запалення на сальних залозах
Грибкові ураження окремих ділянок шкіри або її похідних
Педикульоз – ураження вошими окреми ділянок шкіри, вкритих волоссям переважно голови
Короста – захворювання, збудником якого є кліщ коростяний свербун

VI. Підсумок уроку . Д/з …п.27 (додатково  дати відповідь на завдання підручника ст.138-139)

Біологія 8 клас План - конспект уроку Значення і будова шкіри. Терморегуляція.

Біологія 8 клас                     

Тема: Значення і будова шкіри. Терморегуляція.  

Мета: розширити й поглибити знання про будову шкіри; сформувати знання про шкіру як орган тепловіддачі, теплорегуляції при високих та низьких температурах; розвивати вміння встановлювати взаємозв’язок між загартуванням і здоров’ям людини; розвивати вміння надавати першу допомогу при перегріванні, обморожуванні та опіках шкіри. 

Обладнання: підручник, фото, плакат

Поняття та терміни: епідерміс, власне шкіра, дерма, підшкірна жирова клітковина, нігті, волосся.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу 

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

1. Що таке виділення?

2.Поясніть біологічне значення виділення з організму продуктів обміну речовин.

3. Які органи утворюють сечовидільну систему?

4. Які речовини видаляються з сечею?

5. Які функції виконують органи сечовидільної системи?

6. Схарактеризуйте будову та функції нирок.

7. Що є елементарною структурною та функціональною одиницею нирки?

8. Яку будову має нефрон?

9. Яке значення для роботи нирок має їх багате кровопостачання?

10. У чому полягає взаємозв’язок між будовою та функціями нирки?

11. Дайте характеристику хворобам сечовидільної системи (Гломерулонефрит, цистит, ниркові коліки, пієлонефрит, сечокам’яна хвороба  )

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проблемне питання «Чому у людей шкіра різного кольору?»

            Людей з найбілішою шкірою можна побачити в північній Європі, їх відносять до нордичного типу. Люди з найчорнішою шкірою живуть в західній Африці. Шкіра у жителів Південно-східної Азії — жовтуватого кольору. Проте більшість людей не біла, чорна або жовта, а представляють сотні відтінків світлого, смуглявого або коричневого.

У чому причина всіх цих відмінностей в кольорі шкіри людей? Пояснення — в хімічних процесах, які протікають в тілі і шкірі. У тканинах шкіри є колірні компоненти, звані «хромогенами», які самі по собі безбарвні. Коли певні ферменти впливають на них, з’являється відповідний колір шкіри.

Уявіть собі, що у людини немає хромогенів або його ферменти неправильно працюють. Така людина називається «альбіносом». Це трапляється з людьми всюди в світі. Є альбіноси і в Африці, і вони «біліші» за будь-яку білу людину!

Людська шкіра сама по собі, без якої-небудь речовини, молочно-біла. Але до цього додається відтінок жовтого, із-за наявності жовтого пігменту в шкірі. Інший колірний компонент шкіри чорний, пов’язаний з наявністю крихітних гранул меланіну. Ця речовина за кольором коричнева, але у великій кількості вона здається чорною. Інший відтінок вноситься до шкіри червоним кольором крові, циркулюючої по її крихітних судинах. Колір шкіри кожної людини залежить від співвідношення, в якому ці чотири кольори, — білий, жовтий, чорний і червоний — поєднуються. Всі кольори шкіри людської раси можуть бути отримані різними комбінаціями цих колірних компонентів, які є у всіх нас.

Сонячне світло володіє здатністю утворювати в шкірі меланін, чорний пігмент. Тому у людей, що живуть в тропіках, більше цього пігменту і темніша шкіра. Якщо ви проводите декілька днів на сонці, ультрафіолетові промені сонця також утворюють у вашій шкірі більше меланіну, і в результаті з’являється сонячний загар.

IV.Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди

Шкі́ра — зовшішній покрив тваринного організму,  який захищає тіло від широкого спектру зовнішніх впливів, бере участь в диханні, терморегуляції,   обмінних і багатьох інших процесах. 

Будова шкіри (робота з плакатом)

Шкіра складається з епідермісу, дерми і підшкірно-жирової клітковини (гіподерми).

·         Епідерміс включає в себе п'ять шарів епідермальних клітин. Найнижчий шар — базальний. Він розташовується на базальній мембрані і являє собою 1 ряд призматичного епітелію. Відразу над ним лежить шипуватий шар (3-8 рядів клітин з цитоплазматичними виростами), потім іде зернистий шар (1-5 рядів плоскуватих клітин),блискучий (2-4 ряди без'ядерних клітин, помітний на долонях і стопах) і роговий шар, що складається з багатошарового зроговілого епітелію. Епідерміс також містить меланін, який забарвлює шкіру і викликає ефект засмаги.

·         Дерма, або власне шкіра, являє собою сполучну тканину і складається з 2-х шарів -сосочкового шару, на якому розташовуються численні вирости, що містять у собі петлі капілярів і нервові закінчення, і сітчастого шару, що містить кровоносні і лімфатичні судини, нервові закінчення, фолікули волосся, залози, а також еластичні, колагенові і гладком'язові волокна, які надають шкірі міцність і еластичність.

·         Підшкірно-жирова клітковина або гіподерма  складається з пучків сполучної тканини і жирових скупчень, пронизаних кровоносними судинами і нервовими волокнами. Фізіологічна функція жирової тканини полягає в накопиченні та зберіганні поживних речовин. Крім того, вона служить для терморегуляції і додаткового захисту статевих органів.

Крім самої шкіри в організмі є її анатомічні похідні — утвори, що розвинулися зі шкіри та її зачатків. Інша назва — придатки шкіри:

·         Нігті;

·         Волосся;

·         Пір'я;

·         Пух;

·         шкірні залози, які включають в себе:

·         сальні залози, які виділяють шкірне сало, яке служить змазкою для волосся і захищає шкіру;

·         потові залози, які виділяють з організму води і розчинені продукти обміну речовин. Випаровування поту є важливим етапом терморегуляції.

·         молочні залози (розвинені у жінок) виробляють грудне молоко, яке має дуже важливе значення для годування немовлят.

Дерматологія — розділ медицини, який вивчає будову шкіри і її похідних, їх розвиток, функції, а також їх захворювання. Крім того, зміни шкіри часто мають важливе значення для діагностики внутрішніх та інфекційних захворювань.

Для догляду за шкірою використовують різні креми, ультразвуковий пілінг тощо.

Функції шкіри  

  Захисна (бар'єрна) захищає організм від дії механічних і хімічних чинників, ультрафіолетового випромінювання, проникнення мікробів, втрати і попадання води ззовні.

·         Терморегуляторна, за рахунок випромінювання тепла і випаровування поту.

·         Участь у водно-сольовому обміні, пов'язана з потовиділенням.

·         Екскреторна — виведення з потом продуктів обміну, солей і ліків.

·         Депонування крові, в судинах шкіри може перебувати до 1 літра крові.

·         Ендокринна і метаболічна — синтез і накопичення вітаміну D, а також гормонів.

·         Дихальна, у людини близько 1-2 % кисню засвоюється через шкіру.

·         Рецепторна, завдяки наявності численних нервових закінчень

·         Імунна, захоплення, процесинг та транспорт антигенів з подальшим розвитком імунної реакції

Терморегуляція – урівноваження процесів утворення й віддачі тепла в організмі.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Складіть пам’ятку «Шляхи загартування організму»

Загартування – це комплекс заходів щодо підвищення стійкості організму до впливу несприятливих погодно – кліматичних умов.

Способи загартування:

o   умивання обличчя холодною водою;

o   обливання холодною водою до пояса

o   обливання водою всього тіла

o   холодні ванни для ніг

o   контрастний душ

o   купання у водоймі

o   обтирання снігом до поясу

VI. Підсумок уроку . Д/з …п.26 (додатково  Проект «Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання правил догляду за власною шкірою»)